Декларація прав дитини

 

(Януш Корчак)

 

 

 

1. Дитина має право на любов.

 

2. Дитина має право на повагу.

 

3. Дитина має право на сприятливі умови зростання і розвитку.

 

4. Дитина має право жити зараз.

 

5. Дитина має право бути собою.

 

6. Дитина має право робити помилки.

 

7. Дитина має право на невдачу.

 

8. Дитина має право на серйозне ставлення.

 

9. Дитина має право, щоб її цінували за те, що вона є собою.

 

10. Дитина має право на бажання, скаргу, питання.

 

11. Дитина має право на таємницю.

 

12. Дитина має право на «брехню, обман, крадіжку».

 

13. Дитина має право на повагу до її власності і бюджету.

 

14. Дитина має право на освіту.

 

15. Дитина має право опиратися виховним впливам, які суперечать її пе­реконанням.

 

16. Дитина має право на протест проти несправедливості.

 

17. Дитина має право на дитячий суд, де він може судити і де його судити­муть ровесники.

 

18. Дитина має право на захист у системі правосуддя для дітей.

 

19. Дитина має право на повагу до своїх позовних вимог.

 

20. Дитина має право спілкуватися з Богом.

 

21. Дитина має право на передчасну смерть.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пам’ятка для кожного

 

Караючи, подумай: «А навіщо?»

 

1. Покарання не має шкодити здоров’ю дитини — ані фізичному, ані психічному. Більше того, за своєю сутністю покарання має бути корисним.

 

2. Якщо у вас є сумніви, карати чи не карати, не карайте. Навіть якщо вже зрозуміли, що ви занадто довірливі й нерішучі. Жодної «профілактики», жодних покарань про всяк випадок!

 

3. За один раз — одне. Навіть якщо скоєно одразу кілька вчинків, покарання може бути суворим, проте лише одне й за все «оптом», а не по одному за кожну провину.

 

4. Краще не карати зовсім, аніж карати із запізненням.

 

5. Покараний — пробачений. Інцидент вичерпано. Про старі провини ані слова. Не заважайте дитині починати життя спочатку.

 

6. Якою б не була провина, покарання не має сприйматися дитиною як перемога сили над слабкістю, як приниження.

 

7. Дитина не повинна боятися покарання. Вона має боятися не гніву, а засмучення від її провини.

 

 

 

 

Правила, які були прийняті в міжнародний рік дитини, містять педагогічні настанови Песталоцції, Фребеля, Черні, а також враховують сучасний практичний досвід

 

 

 

1. Люби свою дитину. Радій з її присутності, приймай її такою, якою вона є. Не ображай, не принижуй, не підривай її впевненості в собі, не піддавай несправедливому покаранню, не позбавляй своєї довіри, дай привід любити себе.

 

2. Охороняй свою дитину. Охороняй її від фізичних та душевних небезпек, навіть коли треба, жертвуючи власними інтересами і ризикуючи власним життям.

 

3. Будь добрим прикладом для своєї дитини. Прищепи їй повагу до традиційних цінностей, сам живи згідно з ними. Нехай у вашій сім’ї побутують чесність, скромність, гармонія. Порушення батьками подружньої вірності, заздрість, збагачення небезпечними засобами, досягнення тієї чи іншої вигоди за допомогою безпринципних зв’язків тощо — усе це завтра позначиться на моральному обличчі вашого сина чи доньки.

 

4. Грайтеся зі своєю дитиною. Віддавайте дитині стільки часу, скільки необхідно для її розвитку. Багато розмовляйте з нею, не відвертайтеся, коли вона щось говорить. Грайтеся з нею так, як їй подобається. Приймайте серйозно її гру, світ її уяви.

 

5. Працюйте зі своєю дитиною. Допомагайте дитині, коли вона намагається взяти участь у якійсь справі. Копи підросте, потроху залучайте до праці з людьми і для людей.

 

6. Дозвольте дитині набути життєвого досвіду, нехай навіть безболісного, але самостійного. Дитина визнає тільки ті враження, які пережила самостійно, а надмірна опіка й тепличні умови життя можуть виплекати соціального інваліда.

 

7. Привчайте дитину бути слухняною. Спрямовуйте її поведінку так, щоб учинене нею не завдало шкоди ні їй самій, ані будь-кому. Не обминайте моментів, коли вона негарно поводиться у вашій присутності, зауважте і поясніть, чому треба чинити саме так, а не інакше.